VIII Міська педвиставка (2)

Участь у інтелектуальних і творчих конкурсах як  засіб стимулювання навчальної діяльності учнів та їхньої творчої активності при вивченні історії

 Опис досвіду
 Провідна педагогічна ідея досвіду:

Конкурсна діяльність відкриває широкі можливості створення оптимальних умов для виявлення індивідуальних здібностей, знань, умінь, навичок, розвитку вольових, комунікативних якостей особистості. Участь у конкурсній діяльності допомагає реалізувати принципи особистісно зорієнтованого підходу в навчанні та вихованні дітей.

На мою думку, основними завданнями сучасної освіти є розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, природної обдарованості учнів, формування в них творчого потенціалу, мислення, уміння самореалізуватися. Всебічний розвиток дітей  здійснюється  не тільки в навчальній діяльності, а й під час участі у  різноманітних конкурсах, олімпіадах, у яких учні не тільки поглиблюють знання з предметів, а й мають можливість розвивати інтелект, ерудицію, вміння спілкуватись. Саме готуючись до участі у олімпіадах , конкурсах, турнірах, квест-іграх учні прагнуть  дізнатися  більше  додаткової інформації з історії.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

На сьогодні найпопулярнішим та дієвим методом роботи, виявлення підтримки та розвитку обдарованих дітей є проведення конкурсів різних рівнів — від місцевих до міжнародних, учнівських олімпіад — від районних до всеукраїнських. Навчання обдарованих, талановитих дітей, їхня підготовка до реалізації в самостійному житті — актуальне питання сьогодення.

Таким чином  основними завданнями сучасної освіти є розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, природної обдарованості учнів, формування в них творчого потенціалу, мислення, уміння самореалізуватися. Підтримка та розвиток особистості  є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки рівень розвитку країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя.  Всебічний розвиток школярів здійснюється  не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення різноманітних конкурсів, олімпіад, турнірів, проектів,  під час яких учні не тільки поглиблюють знання з предметів, а й мають можливість розвивати інтелект, ерудицію, вміння спілкуватись, вміння дотримуватися етикету і, навіть, дотримуватися «дрескоду». Учні повинні бути зорієнтовані на здобуття знань, необхідних для успішного навчання у старшій школі, для участі в предметних олімпіадах та конкурсах. Таким чином, є зрозумілою актуальність залучення учнів до участі в конкурсах, олімпіадах, змаганнях, вони сприймають інформацію швидше,  беруть участь у групових дискусіях,

виконують  спільну роботу, проходять індивідуальну перевірку знань, вчаться співпрацювати і інкорпорувати свої інтереси і можливості потребам команди і спільної справи . Даний досвід представляє собою методичні матеріали для організації  навчально-конкурсної діяльності  як  засобу стимулювання  навальної, дослідницької діяльності учнів та їхньої творчої активності при вивченні історії.

Науково-теоретична база досвіду.

Науково-теоретичною базою досвіду є дослідження та розробки педагогів-практиків щодо організації навчально-конкурсної діяльності учнів   з історії , а саме: Босенко М. І., Клименко В. В., Корецької Л. В, Леонової  Н. С.

Анотація досвіду.

         Талановиті діти — це той ресурс, із якого створюється інтелектуальна еліта. Інтелектуальну еліту будь-якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Одним з основних напрямків  моєї роботи є підготовка здібних учнів до участі в різноманітних змаганнях. Значна роль у досягненні успіху школярами на олімпіадах, конкурсах та інших змаганнях належить різним видам позакласних занять. Звичайно, до цих занять мною  залучаються учні, які мають певні здібності. Здібності як прояв спеціальної обдарованості можуть бути різноплановими. На олімпіадах найбільше навантаження припадає на інтелектуальні здібності, які потребують миттєвого прояву.

Олімпіада — це позакласна форма навчання. Для мене підготовка учнів до олімпіад є благодатним полем експериментальної діяльності. Усі творчі знахідки, методичні наробки можуть бути впроваджені в педагогічну практику й принести вагомі результати. На власному досвіді, впевнилась в тому, що навіть незначні зміни в організації навчальної діяльності, а саме створення проблемних ситуацій, введення ігрових моментів[ Додаток 2]  , розв’язування ситуативних задач, «мозкові атаки», використання відеоматеріалів  є продуктивними  для  мотивації  навчання.[ Додаток 1]  Адже мотивація – це  важливий  компонент структури навчальної діяльності, а для формування  особистості  вироблена внутрішня мотивація є основним критерієм її  сформованості. Вона  заключається  в тому, що дитина  отримує  задоволення від самої діяльності. Головним стимулом підготовки залишається пізнання невідомого. Якщо в учня викликати зацікавленість, то в нього починають розвиватись і здібності. При цьому  я включаю всі ці елементи підготовки  в звичайних уроках [Додаток 3]  та в позаурочній і позакласній роботі. Олімпіади однозначно потрібні дітям як шлях до самовираження, до розвитку. На олімпіадах учням пропонують завдання, які потребують уміння логічно і нестандартно мислити.[ 2, с. 5  ] Підготовка до олімпіад організована  мною  систематично і планомірно.

Важливим моментом при підготовці до олімпіадних змагань залишається використання теоретичних знань і практичних вмінь учнів, що визначено навчальною програмою, це необхідно для того, щоб уникнути перевантаження

учнів. Враховуючи тенденції сьогодення у своїй  роботі  при вивченні  історії  мною  використовуються    інформаційні   технології використання інтерактивної дошки, створення відео-проектів і презентацій,  які допомагають і в плануванні, і в проведенні уроку, позакласної та позаурочної роботи, здійснювати підготовку до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах. [Додаток 4]

Сучасні учні все більше часу проводять  в пошуках потрібної інформації в глобальній мережі інтернет, а не в традиційних підручниках, довідниках, енциклопедіях, і тому значно краще сприймають інформацію з використанням ІКТ. Ось чому вчителю, на даному етапі, необхідно володіти не лише сучасними методиками навчання, але і новими інформаційно-освітніми технологіями, саме для того, щоб однією мовою спілкуватися з учнями.

В своїй практиці ІКТ використовую з метою збільшення наочності і мотивації учнів. Але, хочу зауважити, що лише використання комп’ютерного ресурсу не забезпечує стійкого інтересу учня до самостійної діяльності. Необхідно постійно шукати можливості підтримки інтересу в самому змісті навчального матеріалу і удосконаленні методики навчання. Безумовно інформаційні технології повинні не замінити традиційні педагогічні методи навчання, а допомогти їм бути більш результативними.  Уроки  з використанням  інтерактивної дошки дають змогу  не відходити від традиційних прийомів навчання , а надають їм нової яскравої інтерактивної форми. [Додаток 10]

Участь в олімпіаді, направлена на отримання позитивного результату, потребує чимало сил, адже, окрім звичних занять, дитина має вивчити чималий набір нових понять , термінів, прослухати не одну додаткову лекцію, розвинути творче та інтелектуальне мислення. Це своєрідний  розумовий «батл» створений для обдарованих дітей, які здатні на більше, ніж просто механічне запам’ятовування, освоєння стандартного алгоритму розв’язку задач, дія по аналогії, швидкий пошук правильної відповіді. [1, с 12  ]

Я використовую цілий  ряд методів навчання, наприклад:

1)    Заняття у різновікових групах, де учні старших класів виступають у ролі наставників і передають свій досвід молодшим;

2)    Регулярні консультації індивідуального і групового характеру;

3)    Завдання- загадки для самостійного опрацювання матеріалу;

4)    Використання активних методів навчання (мозковий штурм, рольові ігри тощо);

5)   Методи диференційованого контролю (вибір завдань за рівнем, або за вміннями).

Найбільшу допомогу при підготовці до олімпіад надають учні старших класів. Серед учнів даного віку завжди є такі, що можуть самостійно організувати і провести історичний брейн-ринг, "Що? Де? Коли?", вікторини, конкурси. При проведенні конкурсу "Легенди історичної карти" для учнів 6-7-х класів, створена група із трьох учнів старших класів, які разом з вчителем розробили сценарій, підбирали питання та готували завдання різної складності. Дуже цікавим був проведений брейн-ринг «Стежками Київської держави» для 7 –х класів. [Додаток 9] Саме під час такої роботи відношення "вчитель – учень" переходять на якісно новий рівень, активізується пізнавальна діяльність учнів, розвиваються комунікативні та організаційні здібності, збільшується об’єм засвоєного матеріалу. 

Після проведення конкурсу, на так звану розвідку, випробувати свої сили приходять учні 5-6-х класів. Але треба враховувати, що для учнів 5-6-х класів при створенні завдань недостатньо лише цікавого змісту питання, для них необхідним є супроводження малюнком або схемою і розв’язок потребує спостереження або логіки. Ще одним позитивним елементом проведення такого роду конкурсів є колективне обговорення по закінченню, на якому звертається увага на недоліки та помилки, які необхідно врахувати наступного разу.

 Головним своїм завданням в підготовці до олімпіад і конкурсів  я визначила здатність  зацікавити учня, схилити його на свій бік, переконати у важливості матеріалу, який вивчається, вселення в нього впевненості в своїх здібностях і знаннях. Ще однією важливою  сходинкою є підбір необхідних матеріалів, комплексу завдань, які будуть найбільш актуальними при підготовці. Наприклад, при підготовки до олімпіади з історії, окрім вивчення основних історичних понять і термінів, подій, я з учнями розв’язую ситуативні задачі використовуючи прийоми екстраполяції  [Додаток5].

Конкурсна діяльність також відкриває широкі можливості створення оптимальних умов для виявлення індивідуальних здібностей, знань, умінь, навичок, розвитку вольових, комунікативних якостей особистості. Участь у конкурсній діяльності допомагає реалізувати принципи особистісно зорієнтованого підходу в навчанні та вихованні дітей. [3, с. 8  ]  Конкурс — це можливість  для кожного учня виявити свій талант! Конкурсні змагання розвивають уміння самостійно займатися інтелектуальними і  фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію, їх можна організовувати як самостійні заходи на перервах або як складові інших заходів. 

Цінність конкурсів — в їхній спрямованості на раціональне розв’язання самими учнями конкурсних  завдань. Яскравим прикладом такої роботи є участь команди учнів нашої школи Обласній квест-грі «Історія Запоріжжя. Соцмісто». Я, як керівник команди  першим кроком ознайомилася з умовами  і правилами гри-квесту, потім сформувавши команду( з учнів, які бажали приймати участь у змагання, і які мали відповідну підготовку) ми разом з командою ознайомилися з методичними рекомендаціями , які представили організатори гри. Третім кроком був пошук додаткової інформації і ознайомлення з місцевістю де проходитиме квест-гра, Четвертий крок стосувався підготовки творчих завдань-заготовок . Така ретельна підготовка привела команду «Лідер»  до ІІІ місця в обласній квест-грі. [Додаток7]  Це призове місце стало мотивацією до участі у наступній квест-грі.

Наступна квест-гра «Історія рідного краю. Острів  Хортиця», мала вже зовсім інші правила та  інші методичні рекомендації. Програма передбачала як інтелектуальні завдання так і фізичні вправи, а також змагання зі стрільб з різних видів зброї та вправи з надання першої домедичної допомоги. Таким чином коло пошуку додаткової інформації було розширено і збільшено кількість учасників команди. А сама підготовка проводилася по відпрацьованій схемі. Результатом  другої квест-гри «Історія рідного краю. Острів  Хортиця»  було ІІ місце в області.  [Додаток 8]

   Підготовка до різних видів інтелектуальних змагань є потужним засобом стимулювання дослідницької діяльності учнів та їхньої творчої активності й позитивного ставлення до навчальної праці. Адже кожний із потенційних учасників під час підготовки потребує ознайомлення з новою навчальною і науково-популярною літературою з предмета; дослідження історичних джерел і їх аналіз; глибокого аналізу різноманітних культурологічних процесів тощо. [4, с. 34 ]   При цьому діти набувають різноманітних вмінь і навичок з предмета: вибирати головне з тексту, працювати з науковою літературою, працювати з історичними джерелами, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки , вчиться знаходити схожі і від’ємні риси історичних подій і явищ, а головне вчаться робити висновки, мати свою власну думку стосовно подій і вчаться захищати і аргументовано її відстоювати.

 Учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, але й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу. [ 6, с. 3 ]  Участь команди учнів у Молодіжному проекті - конференції « НАТО відчиняє двері. Боротьба з піратством» потребувала особливої підготовки кожного члена команди. Тому що загальний результат залежав від особистих  знань, вмінь і досягнень кожного учасника. Програма конкурсу передбачала виключно індивідуальні завдання.  Кожний з учасників отримав індивідуальне завдання і самостійно знаходив інформацію по своєму питанню  і готувався до дискусії та аргументованого захисту політичної заяви від імені цілої держави.  У таких творчих конкурсах приймають участь учні різних навчальних  і творчих здібностей, але це можливість кожного випробувати себе, перевірити свої знання і проявити свої здібності. [Додаток 11]

Певну продуктивність при підготовці до конкурсів мають і завдання творчого характеру, для розв’язку яких необхідними є логічне мислення та здатність до інтуїтивного рішення проблеми. [ 5, с. 109]  Саме для розвитку кругозору, логіки та пам’яті учня важливо, як тренувальні вправи, використовувати олімпіадні, конкурсні, творчі завдання минулих років.

Висновки.

Всім відомо, що професія вчитель є однією з тих, що потребує найбільшої творчої діяльності. І предметом творчості вчителя є виховання і навчання унікальної і неповторної особистості учня. Відповідно і вчитель повинен бути творчою особистістю, так як постійно знаходиться в нестандартних ситуаціях в процесі живого спілкування з учнями, і кожна така ситуація потребує оригінального рішення.

Педагогічні інновації – зміни, що спрямовані на покращення розвитку виховання і навчання учнів. Інновація будь-якого методу є відносною, як в особистому, так і в часовому відношенні: те, що є новим для одного вчителя, може бути пройденим етапом для іншого. Тому інновації завжди мають конкретний історичний характер, і тому вчителю постійно необхідно слідкувати за прогресивними нововведеннями в освіті і впроваджувати їх в своїй педагогічній діяльності.

Дійсно, ті інновації, які я використовую в підготовці до олімпіад,  конкурсів, змагань, турнірів не є рецептом і панацеєю на тернистому шляху історичної освіти, але реальні успіхи учнів додають оптимізму.  Це призові місця в щорічних учнівських олімпіадах,  це перемоги і призерство у: Всеукраїнському суспільному проекті «Громадянин 2015», у обласних квест-іграх, у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості « Об’єднаймося ж, брати мої!» , Всеукраїнському конкурсі МАН  юніор- дослідник історик  тощо.[Додаток 6]

Отже, залучення дітей до участі в інтелектуальних змаганнях є важливим кроком у вирішенні проблеми розкриття обдарованості, а конкурси — дієвим шляхом виявлення і реалізації можливостей юних обдарувань. І перш за все тому, що нове розкриття здібностей учня потрібне не тільки для нього, а і для суспільства в цілому. Творчі та інтелектуальні можливості сьогодні — запорука прогресу в будь-якій галузі людського життя. Для успішної роботи із талановитою дитиною необхідно дати їй можливість виявити себе, повірити у свої сили, отримати задоволення від процесу навчання, не допустити втрати спонтанної активності дитини. Одним із важливих аспектів реалізації методики пошуку, відбору та стимулювання росту обдарованості учнів є проведення різних інтелектуальних змагань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.     Босенко М. І. Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості // Шкільний світ. — № 24. — 2001.

2.     І творчість, і праця, і успіх. Збірник методичних матеріалів / упор. С. А. Болсун. — Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2009.

3.     Клименко В. В. Механізми розвитку творчості // Обдарована дитина. — 2003. — № 1.

4.     Корецька Л. В., Жосан О. Е. Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями. Навчально-методичний посібник / Л. В. Корецька, О. Е. Жосан. — Кіровоград: Вид-во Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2009.

5.     Корецька Л. В., Постельняк А. І. Увага: обдаровані діти! — Методичні рекомендації на допомогу організаторам роботи з обдарованими дітьми / Л. В. Корецька, А. І. Постельняк. — Кіровоград: Видавництво КООІППО імені Василя Сухомлинського, 2008.

6.     Н. С. Леонова, ст. викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики викладання Донецького обл. ІППО, методист Центру організаційно-методичного супроводу розвитку обдарованості.