Тема: Державний
прапор України - святиня нашого народу.
Мета: ознайомити учнів з історією виникнення і встановлення
Державного Прапору України як одного з
державних символів ; виховати в учнів почуття національної свідомості, повагу
до державних символів, патріотизм, розвинути почуття відповідальності до своїх
обов’язків перед державою.
Форма
проведення: класна година.
Місце
проведення: класна кімната.
Тривалість: 45 хвилин.
Обладнання: державний прапор України, зображення малого герба
України, магнітофон і касета з записом національного гімну “Ще не вмерла Україна”,
портрет Т.Г.Шевченка.
Література: “Рідна школа”, “Все для вчителя”, “Енциклопедія для
школярів”, “Розкажіть онуку”.
Хід роботи
І
Організаційний момент
ІІ
Вступне слово вчителя
Вчитель. 23 серпня 2004 року Президент України
підписав Указ про щорічне відзначення Дня Державного Прапора - однієї з
найголовніших святинь українського народу, одного із національних символів як
невід’ємної ознаки незалежності, без якого неможливий процес становлення
державності будь-якої країни. Цей документ видано на вшанування багатовікової
історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та
з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
Перший учень.
Прапор —
це державний символ,
він є в
кожної держави;
це для
всіх ознака сили,
це для
всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий
прапор маєм:
синє
небо, жовте жито;
прапор
свій оберігаєм,
він
святиня, знають діти.
Прапор
свій здіймаєм гордо,
ми з ним
дужі і єдині,
ми
навіки вже є народом,
українським
в Україні.
Вчитель: Державний прапор як символ країни є
втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення,
історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної
України, до перемоги. Це прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо
над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як
паски на маминому столі.
Учні.
Блакитньо-жовтий
прапор
Так
гордо височить
І хоче
нагадати :
Що синій
- то блакить,
А жовтий
- то колосся,
Яке
гойдає вітер,
Насичене
промінням
Яскравим
сонцем світу.
Два
різні кольори
Поєднані
назавжди.
Рідненької
країни -
То
візитівка справжня
* * *
Державний
прапор України –
Це стяг
із двох подовжніх смуг.
Він
символ вільної людини,
У ньому
український дух!
У синім
– небо Батьківщини,
Його
безкрайність і блакить,
І вище
нього, Україно,
Хай
пісня нації летить!
У жовтім
кольорі – колосся,
Багатство
нашої землі.
Щоб у
достатку всім жилося,
І в
люднім місті, і в селі.
Нехай
він нас завжди єднає,
Його із гордістю
несуть.
А світ,
побачивши, впізнає:
Під
стягом Українці йдуть!
* * *
Прапор
Руси повіває
Синьо-жовтим
золотом тканий,
А на нім
завіт сіяє
Мономахом
ще нам даний.
Гей!
Єднайтесь, рідні діти,
Бо в
єдності наша сила –
Єдність
може лиш злучити,
Що
незгода розлучила.
* * *
Україна
– це небо блакитне,
А в тім
небі – зірки золоті.
Сяють
нам з високості привітно
Ці два
кольори, ніжні й прості.
Україна – це жовта пшениця
І блакитні волошки у ній.
Гей, як любо кругом – подивися! –
В тій країні коханій моїй!
Угорі –
небозвід оксамитний,
А внизу
– колосисті поля.
Край
вітчизняний, край наш привітний –
Рідне
небо і рідна земля.
* * *
Прапор нашої Вкраїни
Має
колір жовто-синій.
І повинен
кожен знати,
Як два
кольори єднати:
Синє
небо – верхня смуга,
Жовте
поле – нижня смуга.
Я
підношу із любов’ю
Прапор
ніжно-кольоровий.
***
Синій,
як море, як день, золотий –
З неба і
сонця наш прапор ясний.
Рідний
свій прапор високо несім!
Хай він,
уславлений, квітне усім!
Гляньте,
на ньому волошки цвітуть.
Гляньте,
жита в ньому золото ллють.
З жита,
з волошок наш прапор ясний.
З неба і
сонця, як день весняний.
* * *
Наш
прапор
Небеса
блакитні
сяють з
глибини,
а
пшеничні й житні
мерехтять
лани.
Образ
цей не зблідне,
хоч
минуть жнива,
Це
знамено рідне —
злото й
синява.
Прапор
наш, як літо,
в сонці
майорить —
по
долині жито,
по горі
блакить.
Вчитель.
Про сьогочасний Державний прапор України в Конституції нашої держави сказано
дуже лаконічно: "Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих
горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів”. Дослідникам історії України
відомо, що ці два кольори - синій і жовтий - були стяговими ще за часів
Київської держави і використовувалися від прийняття християнства.
Учень. Легенда.
Давно-давно жила колись жінка. І було
у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові
були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ.
От перший син і каже:
—Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся
на світ.
—Що ж, синку, — відповідає мати, —
йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з
трьома промінцями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.
Минув час, і завдяки своєму розуму
став старший син великим князем. Бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей
і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я
Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.
— Пустіть мене, мамо, світ
подивитися, — проситься другий син.
Дала йому мати в дорогу
жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами син прославляв матір. Одержав
середній син імення Прапор.
А там, де був наймолодший син, завжди
лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала
соловейків голос. І одержав син за свій величний спів ймення Гімн.
Вчитель. Першу спробу створити
жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як
тепер, здійснила Головна Руська Рада, яка почала боротьбу за відродження
української нації. У червні 1848 р. на міській ратуші Львова вперше замайорів
жовто-блакитний прапор. На початку ХХ ст. у Галичині жовто-блакитний прапор
(тобто жовта смуга вгорі, а блакитна – внизу) став прапором західноукраїнського
військово-політичного з’єднання Українських січових стрільців, яке рішуче
виступало за створення незалежної Української Народної Республіки.
22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила
Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор
символом Української Народної Республіки. Саме таким, жовто-блакитним, був і
прапор, під яким у часи УНР відбувалися масові маніфестації. Влітку 1917 р.
частина кораблів колишнього Російського чорноморського флоту підняла на своїх
щоглах українські жовто-блакитні прапори.
Варто акцентувати увагу на порядку
розташування кольорів, оскільки тривалий час українські історики та геральдисти
не могли зійтися на думці, як саме їх розташувати: жовтий – угорі, синій –
унизу, чи навпаки.
13 листопада 1918 р. сформована у Львові на
хвилі національно-визвольної боротьби Українська Національна Рада проголосила
державним прапором Західноукраїнської Народної Республіки національний
синьо-жовтий прапор. 20 березня 1920 р. він був затверджений в Прикарпатській
Русі, тобто в Закарпатті, а з 1939 р. і в Карпатській Україні. Відтак можна
вважати, що історія сучасного державного прапора України починається з
листопада 1918 р.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову „Про державний
прапор України”, яким став саме національний синьо-жовтий стяг.
Гідність
прапора захищається як в самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора
розглядається як посягання на честь нації та держави; публічний глум над Державним
прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави
є злочином, за який передбачаються санкції за порушення встановленого порядку
поводження з прапором.
Український
національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і
свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша
совість і символ нашої незламності. Це вічно жива пам’ять і вічна мрія нашого
народу. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української
держави, а сьогодні розбудовуємо демократичне суспільство. Під цим прапором
український народ на весь світ засвідчив своє прагнення до свободи,
незалежності, гідного життя у єдиній сім’ї європейських народів.
Прапорець, що я тримаю,
для мене — єдиний.
Прапорець цей,
що я маю,—
символ України.
Нема в світі більш святого
й не буде ніколи
від крайнеба голубого
над пшеничним полем.
ІІІ. Підсумок.
Знак
держави головний –
всяк
його повинен знати.
Воля,
слава, сила в нім. –
То ж
попробуй відгадати.
(Герб)
Символ
нашої держави –
це
тризуб жовто – яскравий.
(Герб)
По ньому ми живем із вами –
це
основний закон держави.
(Конституція)
По радіо звучить щоденно
патріотична
пісня,
що
возвеличує Вкраїну
і
прославля навічно.
( Гімн)
Коли звучить він – всі встають,
до серця
руку прикладають,
і
вголос, й подумки співають,
і
Україну прославляють.
(
Гімн)
Синьо – жовте полотнище
гордо
майорить.
Це –
ознака сили й слави
Української
держави.
(Прапор)
Синє небо, жовте жито –
цю святиню знають діти.
(Прапор)
Комментариев нет:
Отправить комментарий