Минуле змінити не можуть навіть боги!: VIII Міська педвиставка (1)

Створення творчого проекту як засіб мотивації та активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення історії рідного краю

Опис досвіду

Провідна педагогічна ідея досвіду: створення творчого проекту при вивченні історії в школі мотивує кращому засвоєнню знань учнями, активізації пізнавальної діяльності учнів, дозволяє розкрити творчі можливості дитини, розвивати логічне мислення, ефективно формувати історичні вміння та навички, дає можливість учням продемонструвати результати своєї дослідницької і творчої діяльності, формування важливих для життя в суспільстві компетентностей, вихованню духовних та громадянських цінностей у дітей.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

На сучасному етапі розвитку системи освіти спостерігаємо впровадження інновацій, спрямованих на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань

науки, культури і соціальної практики.

Освіта в Україні змінюється , оскільки вона повинна подолати повне знеохочення до навчання у більшості учнів. Очевидно, що потрібно шукати нові цікаві, нестандартні, найсучасніші методи викладання навчальних предметів не для кращого засвоєння якомога більшої кількості знань учнями, а для мотивації учнів знаходити потрібну їм інформацію та бачити важливість своєї діяльності. В більшості країн Європи найважливішим у навчально-виховному процесі є не знання, а виховання духовних та громадянських цінностей у дітей.

Знання теж дуже важливі , але в наш інформаційний вік, вік комп’ютерів, інтернету та інших засобів комунікації, не обов’язково бути «ходячою енциклопедією», а важливо набуті знання і вміння використовувати на практиці та обов’язково бачити результат своєї праці.

Головним в освіті є створення всіх умов для цікавого , необтяженого, корисного навчання і виховання учнів.

Вивчення історії – це не лише вивчення фактів, але й активний процес, в якому учні мають працювати з цілою низкою джерел. Навчання історії має розвивати в учнів навички самостійного мислення, роботи з документами, ставити запитання, відрізняти упередження та вміння робити обґрунтовані та збалансовані висновки. Історія допомагає учням виробити такі якості, як інтелектуальна чесність, наукова точність і терпимість; підготувати до життя в плюралістичному і демократичному суспільстві.

Тому в навчанні історії важливим є використання проектної діяльності, яка може охопити всі вищезгадані аспекти.

Метод проекту – це метод пошуку, тобто така організація навчання, при якій учні набувають знань в процесі планування та використання практичних завдань-проектів. Проект дає можливість тісно пов’язувати теорію з практикою. Він викликає інтереси та захоплення учнів комп’ютером, літературою, музикою, образотворчим мистецтвом та ін. Робота над творчими проектами допомагає вчителю пізнавати дітей, а в дітей з’являється можливість більше пізнавати вчителя.[3, 14 ]

Проект у перекладі з латині означає «самостійний пошук шляху»

( «кинути вперед»). Проектний метод – це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й формування визначених у них особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія,- це самостійність, діяльність, результативність.

Створення творчого проекту спонукає учнів самостійно пройти всі етапи дослідження обраної теми, формує навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності. У процесі роботи над проектом учні стають основними дійовими особами навчального процесу, вони є рівноправними членами творчого колективу, що дозволяє їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує розмаїття рольової діяльності. Це дає можливість залучити до навчального процесу не лише дії та думки школярів, але й їхні почуття. У ході здійснення проекту школярі навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі, в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, виробляється обов'язковість і відповідальність, формується вміння презентувати результати своєї роботи, вони бачать значущість власного внеску в загальну справу. [2, 75] Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності.

Завдяки такому способу навчання забезпечується комфортне психологічне самопочуття тих, хто навчає, й тих, хто навчається, а також зниження конфліктних ситуацій на уроках. Створюються сприятливі передумови для підвищення рівня загальнокультурної підготовки школярів, розвитку їхнього творчого потенціалу. Психологічно-правильно організований процес навчання забезпечує можливість формування іншого типу особистості: людини обізнаної, комунікабельної, здатної до саморозвитку та самоорганізації.

Актуальність досвіду полягає в реалізації основних завдань сучасної освіти – виховання і навчання покоління, яке готове теорію застосувати на практиці, яке розуміє, «що все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно і де я можу ці знання застосувати». Завдання кожного сучасного педагога не лише якісно викладати свій предмет, але й формувати ключові життєві компетентності учня, які сприяють успішній реалізації в дорослому житті. В концепції «Нова українська школа» визначено 10 ключових компетентностей успішного випускника (рис. 1).

Рис. 1 10 компетентностей «Нової української школи»

Звичайно вони всі пов’язані між собою та однаково важливі для реалізації учнів. Однак, соціальна (рис.2) і громадянська (рис.3) компетентність є ключовою для вивчення історії рідного краю.

Рис. 2 Соціальна компетентність.

Рис. 3 Громадянська компетентність.

А тому й необхідно розвивати і впроваджувати створення творчих проектів, основними ознаками яких можна вважати формування важливих для життя в суспільстві компетентностей, які включають:

 мовну, комунікативну компетентності;

 інформаційну компетентність (учні вчаться шукати, аналізувати, структурувати інформацію, формувати власну точку зору);

 критичне мислення, здатність розв’язувати проблеми, працювати індивідуально, у групах, у колективі, бажати та вміти навчатися протягом життя;

 формування громадянської активності, усвідомлення національних та загальнолюдських цінностей, уміння визначати своє місце в суспільстві;

 формування соціально-побутових навичок (вони формуються під час створення плакатів, буклетів, публікацій тощо);

 формування ціннісних орієнтацій: вчаться керувати емоціями, свідомо приймати рішення, формують світогляд, усвідомлюють особисту роль.

Перспективність досвіду полягає у створенні умов, за яких учні адаптуються до нових способів навчання, вчаться самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити, розв’язувати будь-які проблеми, пов’язані з використанням різноманітних форм роботи (індивідуальної, парної, групової тощо) і засобів навчання, а також інтегрувати знання та вміння з різних галузей знань, продуктивно співпрацювати з учнями різних вікових категорій і різних навчальних здібностей, а головне, виконувати разом загальнокорисну справу. Під час створення стенду « Запоріжжя – колиска козацтва» учні в цікавій творчій співпраці досліджували історію рідного краю, навчилися працювати в колективі і отримали стимул до подальшої проектної діяльності.

Науково-теоретична база досвіду

Науково-теоретичною базою досвіду є дослідження вчених та розробки педагогів-практиків В. Монда, Дж. Дьюї. У сучасній педагогіці метод проектів досліджували такі українські вчені, як В. Гузєєв, Сергєєва Л.Н. К. Баханов, О. Пометун, Л. Пироженко та інші. Практичні аспекти використання методу проектів детально розробили автори системного курсу «Intel Teach to the future (Навчання для майбутнього)», а також активно в цьому ракурсі працює Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».

Технічна база досвіду :

Графічний редактор растрової графіки Рhotoshop, програма PowerPoint .

Опис досвіду

Під час планування навчального року вчитель історії має виділити провідну тему або декілька тем, які буде винесено для проектування. Дуже зручно організовувати проектну діяльність в межах вивчення певної теми з історії або в рамках проведення предметних тижнів. Тоді можна передбачити кількість часу, виділеного на проект, якої форми та структури він може бути, і, найголовніше, яку тему вибрати та з допомогою учнів адаптувати до їх соціальних потреб, як презентувати виконану роботу. Завдяки саме проектній діяльності вивчення теми та предметний тиждень будуть цікавими, а також корисними і результативними як для вчителя, так і для учнів. Дуже важливим є те, що проект передбачає конкретний результат. [1, 34] А ми знаємо, що результативність – це ще одна складова завдань сучасної освіти.

В навчальній програмі середньої і старшої школи дуже мало годин відводиться на вивчення історії рідного краю і саме створення творчого проекту дає можливість детально вивчити минуле нашого міста, району, краю. Дуже зручно за допомогою проектної діяльності вивчати місцеву краєзнавчу історію. Завдяки реалізації проекту було досліджено великий період історії нашого краю, міста і, навіть, району. Зокрема, дослідження тем «Дослідники Запорізького краю» [ Додаток 5 ], «Історія нашого міста: від Олександрівської фортеці до індустріального міста», «Міфи та легенди нашого краю», «Запорізьке козацтво: тоді і зараз», «Відомі люди Запорізького краю» [ Додаток 6] було організоване шляхом проектування. Всі ці міні-проекти були трансформовані в великий загальношкільний проект «Запоріжжя – колиска козацтва». [ Додаток1 ]

Для цього мною були створені учнівські групи в різних класах, які займалися пошуком історичних даних, проведенням анкетування родичів, пошук фотографій минулого, добірка віршів і пісень про наш край [Додаток 2] і наше місто, створювали презентації, оформили демонстраційний стенд тощо.

Ми працювали в групах:

1. група «Шукачі»– займалася пошуком інформації і ілюстрацій до

теми;

2. група «Літератори» - займалася пошуком пісень, віршів, легенд

про наш край;

3. група «Фотокори» - займалася пошуком фотографій і фото-

графуванням нашої роботи;

4. група «Аналітики» – співставляють історичні факти;

5. група «Картографи» – опрацьовують історичні карти;

6. група «Експерти» – роблять висновки;

7. група «Оформлювачі» – оформлюють висновки, створюють макет

стенда;

8. група «Технічні редактори» - створюють презентації і стенд за

допомогою відповідного програмного забезпечення. [ Додаток 1 ]

Вибір тематики міні-проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках учителі визначають тематику з урахуванням інтересів і здібностей учнів, своїх професійних інтересів, навчальної ситуації в класі. В інших – тематика проектів може бути запропонована учнями, які орієнтуються на власні інтереси, причому не тільки пізнавальні, але й творчі, прикладні.[2, 76 ]

Вибираючи тему кожного міні- проекту, я враховувала:

-його соціальну спрямованість;

-зв'язок з досліджуваними у відповідному курсі історії темами;

-наявність необхідних знань й особистого досвіду учнів з цієї проблеми;

-можливість реалізації міжпредметних зв'язків.

Так міні-проект «Відомі люди Запорізького краю» виконувала група учнів 8-В класу. Вони підбирали інформацію про відомих поетів, співаків, акторів, вчених народжених в місті Запоріжжі і, навіть, особисто поспілкувалися з де-ким з них, а свій проект узагальнили у вигляді презентації. [ Додаток 6]

Вивчаючи цю тему, учні з неабияким трепетом з’ясовують, що, в першу чергу, історія України і її культура творилася у їхньому рідному місті. Це той випадок, коли знання надихають, викликають почуття гордості за свій край, любові до нього. В даному прикладі ми бачимо як культурна історія краю має загальнонаціональне значення і, по-суті, висвітлює культурну історію України. Саме тому, особливо популярними серед учнів є проекти краєзнавчої, історико-політичної спрямованості.

Проекти, що виконуються в межах навчального процесу як на уроках історії або в позаурочний час , можна класифікувати за декількома ознаками.

За типом продукту, що є результатом проектної діяльності, Пехота А.О. класифікує проекти на:

дослідницькі;

творчі;

інформаційні;

технологічні;

практико-орієнтовані.

Але нерідко вони можуть бути комбінованими та охоплювати кілька видів діяльності.

За тривалістю виконання проекти можна поділити на:

1) короткострокові (міні-проекти, що розраховані на термін від одного до декількох уроків);

2) середньострокові (звичайні проекти, що розраховані на термін від місяця до декількох місяців);

3) довгострокові (макро-проекти, що розраховані на термін від навчального півроку до року).

Роботу за проектною технологією було організовано таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні та поточні (проміжні) цілі й завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що передбачається; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) та результат проектування і, звичайно, набути достатнього, як для свого віку, рівня компетентності.

У ході здійснення проекту вчитель допомагає учням у пошуку джерел інформації, необхідних для роботи над проектом, координує весь процес, підтримує постійний зв'язок зі школярами, консультує, заохочує та надихає учнів.

Вимоги до проекту:

- Проект розробляється за ініціативою учнів, але тема може бути запропонована вчителем. Тема для груп може бути одна, але шляхи її реалізації в кожній групі будуть різні. Можливе одночасне виконання учнями класу різних проектів. Проект варто зробити значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів.

- Робота над проектом має дослідницький характер, моделює роботу в науковій лабораторії, тому необхідно розробити апарат дослідження, обгрунтувати його.

- Проект має бути педагогічно значущим, тобто учні в процесі його здійснення одержують нові знання, будують нові стосунки.

- Проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя й учнів.

- Проект рекламується в рамках класу, паралелі, школи з метою підвищення мотивації участі в його реалізації, усвідомлення його суспільної значимості.

- Проект реалістичний, має визначену практичну значущість, зорієнтований на можливості учнів. Допускається широке розмаїття тем.

Наш великий загальношкільний проект «Запоріжжя – колиска козацтва» повністю відповідав всім переліченим вище вимогам. Створивши відповідний стенд «Запоріжжя – колиска козацтва» я постійно використовую його при вивченні історії рідного краю. [ Додаток 7] Учні постійно бачать значущість цього проекту і розуміють що їхня праця допомагає іншим наступним поколінням вивчати історію нашого міста.

Проектна діяльність передбачає низку умовних етапів. Етапи роботи над проектом можна подати у наступній послідовності:

1) пошуковий (визначення теми проекту, пошук і аналіз проблеми, постановка мети проекту);

2) аналітичний (збір і вивчення інформації, аналіз наявної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, складання плану реалізації проекту: покрокове планування робіт, аналіз ресурсів);

3) практичний (виконання запланованих технологічних операцій, поточний контроль якості, внесення за необхідності змін у роботу);

4) презентаційний (підготовка презентаційних матеріалів, презентація проекту, вивчення можливостей використання результатів проекту;

5) контрольний (аналіз результатів виконання проекту, оцінка якості проекту).

Така розгорнута схема не може бути універсальною. Вона може бути зміненою залежно від типу проекту, індивідуальних особливостей дітей , творчості самого вчителя. [ 3,17]

На початковому етапі ми вибирали актуальні теми для дослідження і виділяли головні проблемні питання для усвідомлення учнями мотиву діяльності; методами «мозкового штурму» та «круглого столу» визначали найбільш актуальні й важливі теми з історії нашого краю, а саме «Історія запорозького козацтва», « Історія міста Запоріжжя», «Наш край – Запоріжжя»; проводили обговорення та аналіз визначених тем: школярі висували пропозиції, обгрунтували обирані проблемі для дослідження; визначилися одна з найцікавіших проблем, що є посильною для вирішення; визначили задум проекту, висунули гіпотези щодо його розв'язання; визначилися з методами пошуку (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, зокрема й електронні, дослідження ) на основі яких реалізовуватимуться проекти.

На наступних етапах здійснювалася розробка і дослідження проблеми:

учні об'єднали ся у тимчасові групи ( 4-6 чол.) для здійснення проектної діяльності; визначили всі доступні для використання джерела інформації;

склали разом з вчителем орієнтовний план дій з його подальшим обговоренням і коригуванням, затвердили робочий план проекту; розділили проект на кілька міні-проектів; розподілили обов'язки між виконавцями проекту; кожна з груп повинна була опрацювати певні, чітко визначені джерела інформації ( література, інтернет, музеї, фото і відео ресурси).

Головним завданням етапів є систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності для вирішення проблеми. Групи школярів презентують зібрані матеріали, наводять факти, статистичні дані, роблять висновки, які доводять актуальність проблеми .

На етапі реалізації відбувається остаточне вирішення проблеми через організацію історично–виховних заходів. Учні об'єднанні в групи , кожна з яких працює над окремими аспектами загального завдання, вчитель і батьки поєднують зусилля в підготовці до заходу. Наприклад : для проведення виховного заходу до Дня українського козацтва я, як вчитель-організатор проекту готувала сценарій заходу, учні готувалися приймати в ньому участь ( розучували вірші, пісні, слова, створювали презентації), батьки допомагали в художньо-естетичному оформленні заходу (виготовлення декорацій, костюмів, інвентарю).[ Додаток10]

Скажімо, проект «Історія нашого міста: від Олександрівської фортеці до індустріального міста» передбачав пошукову роботу учнів у певній тематиці, тому проект був дослідницьким. В залежності від поставлених завдань учні ділились на такі робочі групи: « Шукачі», «Дослідники», «Хронологи», «Аналітики», «Експерти», «Оформлювачі» . Група «Шукачів» займалася пошуком інформації про минуле нашого міста та добирала фотографії з минулого, група «Дослідників» досліджувала історію виникнення Олександровської фортеці, виникнення міста його розвиток і становлення великим промисловим центром. «Хронологи» опрацьовували знайдену інформацію та фотографії і систематизували їх по хронології. «Аналітики» співставляли інформацію з відповідними фотографіями. «Експерти» робили висновки, а «Оформлювачі» займалися естетичним оформленням презентації проекту. Дана проектна діяльність відбувалась в рамках шкільного комбінованого проекту «Запоріжжя – колиска козацтва» від початку навчального року до березня (вересень 2015 р. – березень 2016 р.), тому це був довгостроковий проект.

Завершення проекту відбулося представленням матеріалів дослідження на науково-історичній конференції , за допомогою батьків було створено стенд ( замовлено в типографії друк, наклеювання на основу стенду) і виставкою стенду в кабінеті історії. . [ Додаток 9]

Отже, робота над проектом починалася з обговорення в класах пропонованого завдання. У вступному слові я ознайомила в загальних рисах з темою, що має вивчатися. Згодом утворилися творчі групи, в яких учні обирали керівників груп. Потім проект розділили на кілька міні-проектів. Школярі розпочали роботу – збирали необхідну інформацію і визначали основні напрямки її аналізу.

На наступному етапі всі створені проекти опрацьовувалися у змішаній групі: обговорювався зміст і форма звіту, велася комп’ютерна обробка інформації.

Останнім етапом у нашій проектній системі була конференція- презентація, на якій представлено звіт по реалізації проекту. Таким чином, проектна система передбачає здійснення кількох етапів. Кожному з них відповідають певні форми організації навчання.

1 - Установча конференція (загальні збори класів), утворення міні-груп;

2 - Робота міні-груп;

3 - Групові заняття, дослідження, пошукова робота;

4 - Підсумкова конференція (урок), демонстрація стенду.

При представленні результатів проекту учні дотримувались наступних правил :

1)кожна група готувала усне повідомлення і протягом 3-5 хв. подавала найважливішу інформацію про один із етапів вирішення проблеми;

2)під час представлення у загальних рисах виклали зміст демонстраційного стенду;

3)у процесі презентації були використані демонстраційні матеріали;

4)у представленні проекту брали участь більшість членів груп;

5)учні вільно говорили, уникаючи читання тексту;

6)під час виступу учні використовували заздалегідь підготовлені нотатки;

7)представляючи проект, використовувалися ті матеріали, що містяться на стенді або знаходяться у папці матеріалів реалізації міні- проектів.

У ході здійснення проекту я допомогла учням у пошуку джерел інформації, необхідних для роботи над проектом, координувала весь процес, підтримувала постійний зв'язок зі школярами, консультувала, заохочувала та надихала учнів. Така робота сприяє не лише розвитку пізнавальних інтересів, бо учні мають опрацювати додаткову літературу, підібрати цікаві для однолітків факти, виділити головне, репрезентувати інформацію, а й допомагає глибше та ґрунтовніше засвоїти тему. Для учнів це самоперевірка та самореалізація, гарний стимул для навчання та спосіб діяльності і вираження себе. В своїй роботі я використовую створені презентації під час вивчення нового матеріалу – це допомагає ілюструвати новий матеріал та допомагає простежити динаміку історичних явищ, що вивчаються, на прикладі робіт інших учнів. Таким чином наступне покоління учнів отримує мотивацію для створення інших проектів.

[ Додаток 3 ].

Головною фігурою в навчанні за проектною системою є учні. Вони самостійно проектують те, чим мають займатися, самі виконують проект і захищають саме таке виконання проекту.

На долю вчителя припадає консультативно-дорадча роль.

Під час проектної діяльності учні навчаються:

1.Планувати свою роботу;

2.Працювати в групі;

3.Використовувати багато джерел інформації;

4.Самостійно відбирати та накопичувати матеріал;

5.Аналізувати факти;

6.Аргументувати свої погляди;

7.Приймати рішення, розподіляти обов’язки, взаємодіяти одне з одним;

8.Презентувати свою роботу;

9.Оцінювати себе та інших.

Під час використання методу проектів вирішується ціла низка завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо. У моїй діяльності дуже вдалою у цьому напрямку виявилась проектна діяльність, яка дала мені змогу вивчити з учнями великий об’єм матеріалу з історії рідного краю і при цьому не використати жодної додаткової хвилини , а репрезентацію матеріалу здійснено на науковій конференції для учнів 9-11 класів, приуроченої до ювілею початку і завершення будівництва Дніпровської ГЕС . [Додаток8]

Учасники самостійно знаходили відповідний матеріал, досліджували та систематизували його, а згодом оформили у реферати та презентації до них. Роль вчителя при цьому зводилась до мінімуму – консультування та коригування. Також були проведені виховні заходи до Дня Захисника України, Дня Українського козацтва». [Додаток 10]

Після презентації проекту відбулося обговорення і оцінка своєї діяльності. Учні усвідомили власні досягнення і обговорювали труднощі з якими стикалися під час роботи над проектом, проаналізували результати і зробили висновки. Під час підбиття підсумків діти змогли оцінити проектну діяльність в цілому та особистий внесок кожного у загальну справу.

Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до отримання певних знань, а через проектну діяльність - вміння застосувати ці знання на практиці. Наприклад, проект на тему «Запорізьке козацтво: тоді і зараз» допоміг учням не лише отримати знання: з історії виникнення українського козацтва, основних занять козаків, традицій і звичаїв козаків, дізнатися багато нового про одяг, зачіски, взуття, про традиції харчування, про те , як зараз живуть сучасні козаки, як зберігають козацькі традиції та й надав можливість практично застосувати отриманні знання.

Під час створення проекту учні відвідали з екскурсією Історико-культурний заповідник «Острів Хортиця», Козацький кінний театр, музей-фортецю «Запорізька Січ».[Додаток 5 ]

ВИСНОВКИ

Отже, технологією проектного навчання історії є така організація навчання, за якою учні набувають знання, уміння, досвід у процесі планування й виконання завдань, спрямованих на створення і презентацію певного продукту.

Метод проекту допомагає кардинально змінити відносини між вчителем і учнем у навчальному процесі таким чином, щоб учень вчився сам, а вчитель був консультантом, який мотивує, організовує, координує, консультує. Технологія дає можливість широко застосовувати міжпредметні та інтегровані зв’язки, що дуже важливо. Також ця методика найкраща під час вивчення краєзнавчої історії.

Як результат у процесі роботи над проектом в учнів виробляються практичні вміння та навички, а саме :

критичне мислення;

уміння вирішувати проблеми;

співробітництво;

перспективне бачення, розвиток уяви;

толерантність;

громадська активність;

комунікативність.

Результативність впровадження досвіду:

Результативність використання проектів полягає у підвищенні мотивації, емоційно-ціннісного ставлення учнів до вивчення історії рідного краю; під час виконання проекту вирішується ціла низка завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається сфера комунікації тощо. Розвивається просторове(картографічне), логічне мислення та хронологічні і аналітичні навички, посилюється практична спрямованість навчання; підвищується цікавість учнів до навчального матеріалу та в цілому до предмета, активізується творча діяльність дітей як на уроці, так і в позаурочний час.

Вивчення історії краю відбувається синхронно із загальною історією або в її контексті. Створюючи проект учні з власної ініціативи звертають увагу на факти з місцевої історії, оскільки, вони стають ближчі та реальніші для них. Технологія дає можливість широко застосовувати міжпредметні та інтегровані зв’язки, що дуже важливо. Також ця методика найкраща під час вивчення краєзнавчої історії, і дає можливість створити в навчальному закладі банк дидактичних матеріалів для проведення різних виховних заходів[ Додаток 4 ].

А використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії є теж одним із засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, заохоченням до дослідницької роботи. Учні самостійно за власним бажанням вивчають матеріал, здобувають знання, це, звичайно, сприяє підвищенню якості знань.

Моя задача зробити так, що всім учням було цікаво вивчати історію, щоб всі були залучені до освітнього процесу, ніхто не залишився осторонь . Головна проблема навчання – навчити дітей здатності мислити, розвивати у них потребу вчитися, що ґрунтується на інтересі до предмета. Я намагаюсь зацікавити дітей предметом, викликати інтерес до вивчення минулого своєї сім’ї, району, міста і краю, іншими словами, активізувати їх пізнавальну діяльність. Як показали результати моїх досліджень, після застосування методу проектів можна відмітити позитивні результати: учні набувають культури дискусії, виробляється вміння приймати спільні рішення, поліпшуються стосунки між учнями, діти все частіше висловлюють власну думку. Учні із задоволенням включаються в роботу

і як результат – зростання інтересу до предмету.

Дедалі більше діти починають розуміти, що знання історії рідного краю допомагає зрозуміти сьогодення і створити щасливе майбутнє. Без минулого немає майбутнього. Протягом багатьох років учні приймали участь в районних олімпіадах з історії рідного краю і посідали призові місця, але останні роки ці олімпіади не проводяться, та мої учні з радістю приймають участь у різних краєзнавчих конкурсах і здобувають перемоги чи посідають призові місця.

Робота над проектами потребує великих затрат навчального та додаткового часу. Більшість проектів було розроблено після уроків, а на уроках відбувалася презентація й захист проектів.

Завдяки використанню в роботі проектних технологій навчання я реалізую і впроваджую в життя концепцію «Нової школи», яка ґрунтується на засадах «педагогіки партнерства».

Рис. 4 Педагогіка партнерства

Сучасне суспільство вимагає від педагогів пошуку, впровадження таких методів навчання, які краще готуватимуть учнів до життя в сучасному інформаційному суспільстві. Метод проектів не тільки навчальна технологія, але і виховна, яка виховує доброзичливість, довіру до інших, взаємоповагу, вчить самостійно приймати рішення, добровільно брати на себе певні зобов’язання , відповідати за свої вчинки та тішитись успіхам своїх товаришів тощо.

Репрезентація досвіду:

Досвід представлено на засіданні педагогічної ради ЗОШ №86 м. Запоріжжя (листопад, 2017 р.), на засіданні районного методичного центру вчителів історії Дніпровського району м. Запоріжжя ( березень 2018р.).

Рекомендації щодо впровадження:

Мій педагогічний досвід може використовуватися іншими вчителями при вивченні інших предметів незалежно від досвіду роботи. Метод проектів може використовуватися як засіб активізації навчання учнів на уроках так і для організації позаурочної пізнавальної діяльності .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Войтович І. Технологія організації учнівського проектування з історії : (з досвіду роботи) / І. Войтович // Історія в школі. - 2010. - № 3. - С. 32-36.

2. Гроздєва М. Ф. Використання елементів проектного методу на уроках історії з вивчення краєзнавчого матеріалу / М. Ф. Гроздєва // Історія та правознавство. - 2010. - № 22/23/24. - С. 74-78.

3. Дороніна О. Метод проектів на уроках історії та в позакласній роботі / О. Дороніна // Історія України. Шкільний світ. - 2006. - № 6. - С. 14-19.

4. Матеріали для проведення семінарських занять (курси підвищення кваліфікації вчителів історії)/ Укл. Івануса Г. – Львів: ЛОІППО, 2006 – С. 19-34.

5. Концепція «Нова українська школа»

https://www.slideshare.net/samoylova18/ss-74239171

Додатки:

Додаток 1

Проект "Запоріжжя - колиска козацтва"

Додаток 2

Збірка віршів про мій край і Запоріжжя

https://drive.google.com/drive/folders/1u8euHKlDhLrQEdBN1u3mcSFre2rfLGei?usp=sharing

Збірка старих фотографій Міста Запоріжжя

https://drive.google.com/drive/folders/0B7pOVr8rRSqjd1doazNjTVZDOVk?usp=sharing

Додаток 3

Презентації

https://drive.google.com/drive/folders/1rQGSJaCua7_GKI7FOGJLtfjEl34ejrzA

Додаток 4

Банк матеріалів по проекту:

https://drive.google.com/drive/folders/1rcUU8tSAg691Q4rwZuC-L3zrzdMTYo70

Додаток 5

Працює група «Аналітиків» :

Екскурсія в Конний театр

https://drive.google.com/drive/folders/1wUA9t3LngRACtFKjvSpA54ipO8vR7awN

Додаток 6:

Презентація " Відомі люди Запоріжжя і Запорізького краю"

https://drive.google.com/drive/folders/1ABzft4f6VjzEtdKzkAq5F5ZADBItvoSn?usp=sharing

Додаток 7:

Працюємо з готовим стендом

Розробка уроку з історії України

8 клас

Розділ І. Українські землі в ХVІ ст.

Тема уроку: Виникнення Запорізької Січі. Військово-політична організація українського козацтва.

Мета уроку:

 дидактична: ознайомити учнів з особливостями процесу формування нової української держави, вивчити основні дати та події, пов’язані з становленням Запорізької Січі, пояснити причини виникнення українського козацтва;

 розвиваюча: розвивати критичне і системне мислення, просторову уяву, навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків, уміння учнів працювати з атласом, підручником, картою;

 виховна: виховувати повагу до української історії, патріотизм.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, стенд , презентація до стенду, атлас.

Основні терміни та поняття: «козак», «Запорізька Січ», «козацька держава», «гетьман», «кошовий отаман», «козацька рада», «кіш», «курінь», «клейноди», «корогва», «бунчук», «Запоріжжя», «Запорозька Вольниця»

Основні дати:

1492 р. - перша писемна згадка в історичних джерелах про українських козаків;

1556 р. - заснування українським православним князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорізької Січі.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Привітання ,повідомлення теми уроку.

ІІ. Актуалізація знань.

1) Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.?

2) Коли відбувся Люблінський сейм?

3) Хто виступав проти унії?

4)Коли було підписано Люблінську унію?

5) Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви?

6) Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.

7) Що окреме мали Литва і Польща згідно з унією?

8) Які позитивні наслідки унії для українських земель?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: - Як ви пам`ятаєте з попередніх уроків, українські землі були у складі різних держав: ВКЛ, Польщі, Московської держави. Кожна держава, так чи інакше, чинила свій вплив на український народ. На попередньому уроці ми розглянули, що утворилась нова держава – Річ Посполита. Чи змінилось відношення до українців із утворенням РП?

(Відповіді учнів).

Вчитель: - Отже, розпочинаються масові утиски українців збоку держав. Як ви думаєте, як українці відреагували на це?

(Відповіді учнів).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Причини виникнення українського козацтва.

2. Як виникли та що собою являли перші січі.

3. Д.Вишневецький. Перша Запорізька Січ.

4. Особливості військово-політичної організації українського козацтва.

5. Влада Запорізької Січі.

В той час скрутно жилося українському народові під пануванням чужих володарів, бо скрізь на Україні заведено панщину. Селяни працювали на панській землі, бо всю землю отримали у власність великі пани — вельможі. Селянин зовсім не мав свободи. Пан міг його продати або й убити, і годі було з паном судитися, бо і суддями стали ті самі вельможі.

Деякі волелюбні люди по селах, здебільшого на Великій Україні, не могли стерпіти такої неволі. Вони кидали все й утікали в степи за Дніпрові пороги. Там не було ані сіл, ані міст, не було жодної влади. Тож ті люди гуртувалися по сто і по тисячу, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра і так жили. На ті степи нападали не раз з півдня, з Криму татари, бо вони шукали в степах паші для своїх табунів коней та домашньої худоби.

Озброєні люди з України оборонялися від татар, не раз самі гинули в битві, але часто й побивали татар і відбирали від них їхні табуни, а здобич ділили між собою. Іноді, як збиралося тих свобідних людей кілька тисяч, то вони й самі нападали на татар або на турків аж за Чорним Морем і верталися в степи з багатою здобиччю.

Ці люди називалися «козаки»,— може, від татарського слова «кайзак», що значить «вільний чоловік», «безстрашний вояк».

Вояки з необхідності, козаки залишилися невтомними трудівниками. Вони активно освоювали нові землі, прокладали шляхи, споруджували мости, закладали свої поселення - зимовники. На освоєних землях козаки сіяли хліб, копали городи, займалися різними ремеслами.

Перші звістки про козаків записані в хроніках і літописах уже в 1492 році. Тодішній кримський хан нарікає: «Кияни і черкасці розбили татарський корабель під Тягинею». Наступного року знов турецький султан жаліється Польщі, що козаки під проводом князя Богдана Глинського, старости черкаського, зруйнували турецьку фортецю Очаків. Тут називає султан цих людей виразно «козаками». Від того часу вже безперестанку повторюються напади козаків на татар і турків.

Козаком міг стати будь-хто, але за умови – визнання православ'я чи його прийняття. Коли прибулий на Січ правильно хрестився то це був доказ того що шлях до козацької громади йому відкритий. Також дотримувалися певних звичаїв та традицій. Серед них найперший - закон козацького побратимства. Козацька повага та щирість підтверджується звертаннями: пане-брате, пани-товариші. Найтяжчою була кара за злочини, заподіяні товаришам.

Збираючись у похід, козаки мали суворо дотримуватися певних ритуальних дій, серед яких шанування старших та церкви, а також молитва. Перед походом козаки відвідували спеціальні молебни і заготовлювали обереги (хустину, рушник, хрест, жменьку рідної землі), що мали принести їм непереможність та удачу в бою.

Та певніші й докладніші історичні дати про козаків починаються щойно близько 1550 року, коли козаки осіли першим Кошем на Дніпрі і обрали єдиного кошового. Козацька сила зростала з року на рік і ставала грізною не тільки для татар і турків, що сусідували на півдні з Україною, але й для всіх інших суміжних держав.

Отже, причини, які зумовили виникнення українського козацтва, мали комплексний характер. До них належали як економічні, політичні, військово-стратегічні, так і соціальні чинники тощо.

Визначення.

Козак – вільна, озброєна людина.

2. Як виникли та що собою являли перші січі.

Робота з презентацією і стендом (учні на стенді знаходять відповіді і складають розповідь про січ)

Запорізькі Січі (козацькі фортеці).

1.1552-1558 pp. Хортицька (перша) Січ на о. Хортиця. Це острів невеликий, але високий, скелястий; дуже зручний для будівництва укріплень.

2. 60-ті роки XVI ст. — 1593 р. Томаківська Січ на о. Томаківка. Це великий острів, який у середині XX ст. був пустельний, але колись тут були великий ліс, озеро, багате на рибу, і добра трава для коней. У південній частині Томаківки залишалися сліди укріплень (рови і вали). Тепер він затоплений водами Каховського водосховища.

3.1593-1638 pp. Базавлуцька Січ на острові в гирлі р. Базавлук. Тут розмішувалася велика козацька флотилія. Ніяких слідів укріплень не залишилося. Нині острів затоплений Каховським морем.

4.1638-1652 pp. — Микитинська Січ на Микитному Розі. Це мис на правому березі Дніпра. Не залишилося ніяких слідів, бо під час повені 1846 р. Дніпро забрав частину берега, де мала бути січова скеля.

5.1652—1709 pp. — Чортомлицька (Стара) Січ. З одного боку вона виходила на поле (степ), з інших боків обмивалася річками Підпільною, Прогноєм (тепер Гнила), Чортомликом. Тепер це — окремий острівець біля села Капулівки, досить високий, зарослий деревами і травою. Залишилися сліди валів і ровів. Була зруйнована за наказом Петра І.

6.1709-1711 pp. — Кам’янська Січ. Ця Січ була в гирлі річки Кам'янки, яка впадає у Дніпро, на кордоні з татарськими володіннями. Січ займала територію між лівим берегом Кам'янки та правим берегом козацького Річища. Обидві річки тепер маловодні, але їхні високі береги створювали природну безпеку козакам.

7.1711-1734 pp. Олешківська Січ. Розташована на лівому березі Дніпра, на території Кримського ханства (навпроти теперішнього Херсона). Залишків Січі немає. У 1845 р. це місце було розорано, засаджено лозою та іншими кущами, аби зупинити піщані кучугури, що засипали містечко.

8.1734-1775 pp. Нова Січ (остання на Запорожжі). Вона розташовувалася між лівим берегом Базавлуку і правим берегом річки Підпільної. Це було недоступне місце серед лабіринтів річок, озер і плавнів. Нині тут міститься село Покровське, в якому збереглися залишки січових валів і ровів.

3. Д.Вишневецький. Перша Запорізька Січ.

Розповідь вчителя. Першим кошовим Запорозької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байда. Про Дмитра Вишневецького ми дізнаємось із доповіді.

(Вчитель заздалегідь дає завдання учням – підготувати доповідь).

Розповідь вчителя. Отже, під його проводом та наказом було збудовано першу укріплену Січ на острові Мала Хортиця. Той острівець оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати. Фортеця зведена 1556р. Проте восени 1557р. фортецю було зруйновано військом кримського хана. Пізніше козаки збудували ще одну нову Січ в іншому місці.

Робота зі стендом учні зясовують, що таке «Козацька вольниця», «Запоріжжя», де була перша січ, працюють з картами на стенді.

1. Особливості військово-політичної організації українського козацтва.

Кожен козак-запорожець приписувався до куреня. Куренів було 38. Кожен із них мав здебільшого таку саму назву, що найменування місцевості, з якої походили козаки. Назви свідчили про те що Січ приймала вихідців з усієї України. Були там Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та ін.

Вищою законодавчою владою на Січі виступала Козацька рада, в якій мали право брати участь всі без винятку козаки й котра вирішувала найголовніші питання внутрішнього життя й зовнішніх відносин. «Тут, — за словами неперевершеного знавця історії Запорізької Січі Д. Яворницького, — панувала повна рівність між усіма членами общини; кожен користувався однаковим правом голосу, кожен міг відкинути пропозиції іншого і взамін запропонувати власні плани й міркування; проте, коли рішення було прийняте більшістю голосів на раді, воно ставало необхідним і обов'язковим для всіх». Постанови на раді приймалися голосними вигуками присутніх, інколи доходило й до бійок (до речі, бійки у парламентах демократичних країн світу не дивина й сьогодні). Коли пропозиція схвалювалася, козаки підкидали вгору шапки. Козацька рада, як правило, збиралася тричі на рік: 1 січня, на 2—3-й день після Великодня та 1 (14) жовтня (на свято Покрови), а в разі потреби і в інший час. Вона укладала мир чи оголошувала війну, у виняткових випадках здійснювала судові функції, приймала й надсилала посольства, обирала козацький уряд — Кіш. На чолі Коша стояв кошовий отаман, який, об'єднуючи у своїх руках військові, адмі-ністративні, судові й духовні справи, уособлював вищу виконавчу владу на Січі. Він відкривав Козацьку раду, командував військом, здійснював дипломатичні стосунки з іноземними державами, розподіляв військову здобич, затверджував обраних радою урядовців та судові вироки, призначав духовних осіб у січову й паланкові церкви тощо. У мирний час кошовий отаман не міг приймати важливих рішень без згоди Козацької ради, зате під час воєнних походів його влада була необмеженою.

Визначення.

Кіш — козацький табір.

Вчитель пояснює матеріал використовуючи презентацію до стенду.

Визначення.

Військові старшини — адміністрація на Січі, яка також обиралась на козацькій раді.

Клейноди — військові відзнаки козаків.

Гетьман — головний, старший серед козаків.

Булава — металева паля з кулею, символ влади гетьмана та кошового

отамана.

Бунчук — паля з кулею, оздоблена пасмами кінського волосся.

Корогви — козацькі прапорці.

V. Закріплення знань учнів.

Розповідь вчителя. Вже підходить час до кінця нашого уроку, тому ми пограємо гру «Історичний теніс». Кожен ряд класу учнів придумує три запитання сусідньому рядові по темі уроку з використанням стенду. Потім по черзі задають запитання. ( відповіді можна знайти і показати на стенді)

(Учні грають гру. Вчитель уважно слідкує та допомагає).

VІ. Підсумок уроку.

Вчитель: - Отже, ми сьогодні з вами говорили про утворення першої козацької держави – Запорізька Січ. Скажіть, діти, що найбільше запам’яталось вам на уроці?

(Відповіді учнів).

А що нам допомагало вивчати матеріал? (Відповіді учнів).

Вчитель: - Ми, сучасне молоде покоління, не повинні забувати традиції наших предків, їх звичаї та обряди. Вивчаючи історію українського козацтва, ми маємо прагнути бути такими ж працьовитими, любити свою землю і захищати її, піклуватися про тих, хто потребує допомоги.

Вчитель виставляє оцінки за урок

VІІ. Домашнє завдання : повторити параграф 5 пункти 1-5.

Додаток 8:

Фотоматеріали конференції "Дніпробуд"

https://drive.google.com/drive/folders/1kV9ClFPemQtVwq-fFgrlRoJl9EnIvp-W